З надією на звільнення: історії трьох ув’язнених в т.з “ЛДНР”

Sorry, this entry is only available in Ukrainian. For the sake of viewer convenience, the content is shown below in the alternative language. You may click the link to switch the active language.

image

Три історії людей, які потрапили в полон до бойовиків, як “шпигуни”. Валерія Матюшенка, Олександра Тимофєєва та Валерія Соколова у Донецьку називають шпигунами і зрадниками. Усіх трьох затримали бойовики у 2016-2017 роках, відтоді вони перебувають в заручниках у терористів. Про деталі затримань та їхніх звинувачень зараз можуть розповісти хіба що рідні чоловіків.

Великий матеріал про жахливі умови перебування в тюрмах невизнаних республік “ЛДНР” зробилижурналісти видання Українська правда.

У “матеріалах справ” та “вироках” “воєнного трибуналу” йдеться про те, як чоловіки стежили за автівками з російськими номерами та місцевими ватажками, фільмували зразки воєнної техніки, а згодом доповідали про виконану роботу українським розвідникам.

Аби дістати “свідчення”, які пізніше подадують як “зізнання”, чоловіків били, змушували не спати по кілька діб поспіль, виривали зуби і катували електричним струмом. Їхніх дружин погрожували “арештувати”, а дітей відправити до дитячих будинків.

Журналісти Української правди поспілкувалися з дружинами в’язнів, яких утримують на окупованих територіях — Тетяною Матюшенко, Оленою Соколовою та Світланою Тимофеєвою.

Валерій Матюшенко потрапив у полон до бойовиків ще у 2017 році.

Фото: Українська правда
Фото: Українська правда

Тетяна Матюшенко з міста Кальміуське, дружина Валерія Матюшенка, розповідає: “15 липня ми з Валерою мали йти на день народження. За дві години до того я приїхала додому, чоловіка не було. Подзвонила – його телефон вимкнуто. Запитала сусідів – ті бачили його з котом, той пошкодив лапку, він ніс його додому”.

Дружина чекала вдома, потім поїхала до друзів.

“Валера зник”, – кажу, а мені відповідають: “Мабуть, терміновий виклик по ремонту, скоро повернеться”, -– продовжує жінка.

Але у той день він не повернувся. Тетяна викликала місцеву “поліцію”. Її представники кепкували, мовляв, чоловік загуляв, а жінка ґвалт підняла. Дочекалася світанку, взяла фото і поїхала по блокпостах – можливо, хтось впізнає.

За кілька днів знайомі вже почали шепотіти, передавати один одному, що Валерія Матюшенка забрали представники “міністерства держбезпеки республіки”.

“Це вже значно пізніше я дізналась, що того дня Валера просто вийшов на центральну площу, йому вдягнули мішок на голову, схопили під руки і забрали в машину. Але тоді конкретної інформації не було. Я поїхала у Донецьк на бульвар Шевченка, 26, де розташовувалось це “МГБ”. Мене не пускали. Хотіла ночувати там, протестувати, кричала, що людей викрадають”, — додає дружина Валерія Матюшенка.

Коли Тетяна поїхала до т.з. “МГБ ДНР”, їй показали лист із нібито зізнаннями чоловіка – він шпигував на користь СБУ.

Як розповідає Тетяна Матюшенко Український правді, спочатку її чоловіка утримували на “Ізоляції” – це колишній завод теплоізоляційних матеріалів за адресою: вул. Світлого Шляху, 4. У 2014 році там бойовики влаштували склад боєприпасів і військової важкої техніки, а також в’язницю. Це місце у Донецьку називають “концтабір”.

Перші місяці або навіть рік людей терористи тримають там. Колишні заручники розповідають: у камерах – дерев’яні нари, на них – по 16-20 людей, спати доводиться сидячи, у туалет виводять інколи раз на три доби, позбавляють води та їжі. Але найстрашніше – заради отримання необхідних зізнань б’ють та катують електричним струмом.

Інший полонений український військовий, якого незаконно з невідомих причин утримують на окупованій території — Валерій Соколов.

Фото: Українська правда
Фото: Українська правда

Його дружина, Олена Соколова, розповідє:

“12 листопада 2016 року 58-річний Валерій Соколов вийшов погуляти з собакою і додому не повернувся. Сусіди знайшли песика, прив’язаного до дерева, та привели Олені. Потім був обшук у квартирі – люди у камуфляжі та масках вилучили телефони, комп’ютер, фотоапарати, мисливські рушниці, а згодом – автівку.

Мені один сусід сказав, що бачив, як невідома особа під машину щось підкладала. А “МГБ-шники” пояснили конфіскацію: “На неї собака реагує”… Потім поїхали з обшуком на дачу. Після цього там вулики з бджолами зникли. Мабуть, теж собака щось занюхала”.

Родина знайшла у Донецьку адвоката, він почав шукати чоловіка, але той зник.

“Наприкінці грудня о 7:30 ранку я була у церкві. І мені подзвонили – виходьте на перехрестя, є розмова. Це був співробітник “МГБ”. Посадив у машину, повіз на допит у Макіївку. Сказав, якщо щось не так говоритиму, то у них є детектор брехні – закриють там, де і чоловіка”.

Під час цієї розмови Соколова дізналась: її Валерія підозрюють у співпраці з СБУ.

“Схуд, постарів, обличчя сіро-зелене”, – зітхає.

12 червня 2018 року – Соколову оголосили “вирок”: 10 років із конфіскацією машини. Нині Валерій Соколов утримується у Макіївській колонії №32, в одному бараці з Матюшенком.

Ще один з кількох десятків незаконно полонених українців — Олександр Тимофєєв.

Фото: Українська правда
Фото: Українська правда

Його дружина, Світлана Тимофєєва, за фахом медична сестра, її чоловік Олександр – технолог харчової промисловості, працював на м’ясокомбінаті.

“Навесні 2014-го люди виїжджали з Донецька. Інколи подивишся у вікно – страшно від того, що вулиці порожні. Але ми виїхати не могли. У мене у Донецьку жила напівпаралізована мама, їй пенсію припинили виплачувати, тож ми всі сподівались на чоловіка, який ще працював. Але жили під кулями.

З вікон на восьмому поверсі оселі бачили, як піднімаються клуби чорного диму у Пісках, горить аеропорт, як летить у Оленівці та Волновасі. На балкон прилетів осколок. У серпні 2014 року в нас із чоловіком було срібне весілля. Я зробила салат, на ньому виклала горошком число 25, сиділи ми на підлозі, їли його та слухали, як летять гради. Страшно було, але поряд – затишно”.

Із Донецька подружжю все ж таки довелось поїхати до Києва, але мали повертатися – до мами. Під час однієї з таких поїздок Олександра Тимофєєва затримали. Сталося це напередодні Нового року – 26 грудня 2017-го на КПВВ “Оленівка”. Чоловіка висадили з автобуса, дружина пішла за ним. Людина у камуфляжі з автоматом запитала, чому подружжя живе у Києві, чому не шукає роботу у Донецьку. Потім приїхали люди з “МГБ”. З часом з’ясувалося, чоловік також на “Ізоляції”.

Зазначимо, представники ОРДЛО офіційно не визнають, що цих людей бойовики утримують у неволі, як і десятки інших цивільних заручників. І чи потраплять вони найближчім часом у списки на обмін — невідомо.

Як пише Українська правда в репортажі, Соколову за ґратами виповнилося 60 років, і після тортур у нього почалися проблеми з серцем. У Матюшенка загострилось генетично обумовлене захворювання центральної нервової системи – синдром Туретта, його постійно трясе. Тимофєєву не надають медичної допомоги, хоча той має вірусний гепатит С.

Посилання на статтю: https://freeradio.com.ua/z-nadiieju-na-zvilnennja-istorii-troh-uv-jaznenih-v-t-z-ldnr/

Permanent link to this article: http://www.dokaz.org.ua/en/%d0%b7-%d0%bd%d0%b0%d0%b4%d1%96%d1%94%d1%8e-%d0%bd%d0%b0-%d0%b7%d0%b2%d1%96%d0%bb%d1%8c%d0%bd%d0%b5%d0%bd%d0%bd%d1%8f-%d1%96%d1%81%d1%82%d0%be%d1%80%d1%96%d1%97-%d1%82%d1%80%d1%8c%d0%be%d1%85-%d1%83/

Translate »